"Три празники в гості": 12 традиційних колядок, які може заспівати кожний

Звідки взявся звичай колядувати та у чому різниця між колядкою, колядою та віншуванням

Колядування — один з найбільш давніх звичаїв нашого народу, який зберігається вже не перше тисячоліття. До прийняття християнства колядки були пов’язані зі святом Коляди — сонячного божества і співалися на день зимового сонцестояння, коли день починає збільшуватися, а ночі — скорочуватися.

Після хрещення Русі поганський звичай набрав нового забарвлення: вшанування Коляди перетворилося на вшанування народження Ісуса Христа, а свято зимового сонцестояння збіглося з християнським Різдвом.

Фото: УНІАН

Чому колядка зветься колядкою

Мовознавці пропонують дві версії виникнення термінів "коляда" та "колядка". За першою версією, вони походять від латинського слова Calendae або Kalendae — "календи". Календами давні римляни називали перший день нового місяця, які співпадали із новим місяцем (молодиком) в астрономічному сенсі. Січневі календи знаменували собою кульмінацію всього циклу зимових свят, які починалися наприкінці листопада. Пізніше латинська назва була запозичена для позначення аналогічних зимових свят у інших народів. Зокрема, у сучасній литовській мові Різдво носить назву Kalėdos, а у болгарський — Коледа.

Інша версія, запропонована українським істориком Миколою Костомаровим, пов’язує термін "коляда" із слов’янським словом "коло", яке символізувало у тому числі сонце. Отже, коляда — це свято народження нового сонця, яке прокидається від зимового сну і знову починає зігрівати землю.

Чим відрізняються колядки, коляди та віншування

Формально це три різні жанри різдвяних пісень. Якщо в колядках на центральному місці — побажання господарю щастя та процвітання та (або) привітання його з Різдвом, то коляди зазвичай присвячені конкретно описанню євангельських подій, пов’язаних із народженням Ісуса Христа. Значна частина коляд була створена у XVII-XVIII століттях — у період розквіту духовної освіти та релігійних братств в Україні. Авторами коляд переважно були священики та студенти або викладачі духовних училищ семінарій — тобто люди, які мали не лише богословську освіту, а й досвід церковного співу та значний літературний кругогляд.  

Що ж до віншування, то це римовані привітання зі святами, які співаються або просто проголошуються речитативом. Насправді відрізнити колядки, коляди та віншування доволі складно, бо в усіх трьох жанрах тим чи іншим чином присутні і згадування Різдва Христова, і привітання та побажання.

Традиції колядування в Україні

Традиційно колядувати ходили молодь і діти — як це відбувається і зараз.

Фото: УНІАН

У багатьох регіонах України колядники збиралися у групи, де у кожного були свої обов'язки — "отаман" (або "береза") очолював групу і був заспівувачем, "звіздар" носив ліхтар або різдвяну зірку, зроблену з деревини чи соломи і прикрашену стрічками, "міхоноша" носив мішок із наколядованими гостинцями тощо.

Найпопулярніші українські колядки

1. Добрий вечір тобі, пане господарю

Одна з найвідоміших традиційних колядок, розповсюджена в усіх регіонах України в різних варіантах. Пропонуємо один з них:

Добрий вечір тобі, пане господарю!
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

Та й кладіть калачі з ярої пшениці.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

Бо ідуть до тебе три празники в гості.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

А що перший празник — то Різдво Христове.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

А що другий празник — Святого Василя.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

А що третій празник — Святе Водохреще.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

А що перший празник зішле тобі втіху.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

А що другий празник зішле тобі щастя.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

А що третій празник зішле всім нам долю.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

Зішле всім нам долю, Україні волю.
Радуйся, ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!

2. Нова радість стала

Ще одна класична колядка — а точніше сказати, коляда, яка звучить по всій країні кожного Різдва:

Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла,

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.

– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.

3. Христос ся рождає

Західноукраїнська колядка, яка нині є дуже популярною у всіх регіонах країни:

Христос ся рождає,
Славіте Його,
Що ми дочекали
Дня нинішнього.

Слава Богу, дякуємо,
Що ми ще колядуємо!
Слава Богу, слава, слава навіки!

Христос ся рождає
З предвічних віків,
Щоби нас ізбавити
Від тяжких гріхів.

Слава Богу, дякуємо,
Що ми ще колядуємо!
Слава Богу, слава, слава навіки!

Христос ся рождає,
Славіте Його,
А за ту коляду
Богу дякуймо.

Слава Богу, дякуємо,
Що ми ще колядуємо!
Слава Богу, слава, слава навіки!

4. Коляд, коляд, колядниця

Простенька дитяча колядка, відома вже принаймні три століття, яку можна заспівати не лише на Різдво, а й на Щедрий вечір:

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте дядьку п’ятака!

Як не даси п’ятака,
Візьму вола за рога
Та виведу на моріг,
Та виломлю правий ріг.
Буду рогом трубити,
А воликом робити.

Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала:
Що ти, тітко, напекла?
Неси швидше до вікна!

5. Колядин, колядин

Ще одна коротенька традиційна колядка, яку може легко вивчити будь-яка дитина:

Колядин, колядин,
А я в батька один,
По колінця кожушок,
Дайте, дядьку, пиріжок!

Варіант:

Колядин, колядин,
А я в батька не один,
По колінця кожушок,
Дайте, дядьку, п’ятачок!
А п’ятак не такий,
Дайте рубль золотий!

6. Я колядниця маленька

Сучасна колядка для дівчаток:

Я колядниця маленька,
В мене шубка коротенька,
А колядка, бачте, ні:
Вчила я її три дні!

Я зайшла до вас до хати,
Щоб усіх вас привітати
Із Різдвом Святим Христовим!
І нехай усі здорові

У родині вашій будуть,
Мир і дружба хай панують.
Щоб печальних сліз не знали,
Щоб раділи і співали!

Рік Новий — наступне свято!
У дива я вірю свято,
А тому не зволікайте
І бажання загадайте.

В новорічну ніч казкову
Все здійсниться, чесне слово!

7. Коляд, коляд, коляда

Такий приспів мають дуже багато українських колядок. Пропонуємо вам варіант-віншування, який легко можуть вивчити діти:

Коляд, коляд, коляда!
Хай обходить вас біда
І нехай на ваш поріг
Прийде щастя в Новій рік!
Щоб в добробуті цвіли,
Щоб щасливо ви жили!
І щоб рік цей молодий
Всім був кращий ніж старий!

8. Хай Ісус, мале дитятко

Чудова різдвяна колядка, у якій розповідається про народження Христа:

Ми прибули, господарю,
До вашої хати,
Хочемо вам, господарю,
Заколядувати!

Хай Ісус, мале дитя,
Благословить ваше життя,
Щоб ви в мирі проживали
І біди не знали!

А чи знаєш, господарю,
Що Бог народився?
У вертепі на соломці
Сам Ісус явився!

Хай Ісус, мале дитя,
Благословить ваше життя,
Щоб ви в мирі проживали
І біди не знали!

Ми же будем, господарю,
Від вас відходити
І рожденного Ісуса
Будемо просити!

Хай Ісус, мале дитя,
Благословить ваше життя,
Щоб ви в мирі проживали
І біди не знали!

9. Коли ясна звізда

Традиційна лемківська коляда:

Коли ясна звізда з неба засвітила,
Тоди пречистая Діва Сина породила.

Як Го породила, так Йому співала:
"Чучай, люляй, Сине Божий, бо я би вже спала".

"Почекай ня, мамо, лиш одну годину
Поки я тобі принесу із Раю перину".

"Ой, Сину мій, Сину, ци би Ти то зробив?
Ще лише пройшла година, як Ти ся народив".

"Мамко моя, мамко, ци бись то вірила,
Же я створив небо й землю і всі сотворіння".

Возьми, Петре, трубу, розтруби повсюду:
Вже ся Син Божий народив, слава пану Богу!

10. Чи дома-дома молодий Іванько?

Старовинна полтавська колядка для військових, яка, на жаль, є дуже актуальною для наших часів:

Чи дома, дома
Молодий Іванько?
Його дома немає,
Де ж він служит при полку,
І шабелька при боку,
Він листи пише.

Він листи пише,
Ше й гоженько дише:
"Ой якби я знав,
Що мій отець живий,
Я б пісьомце написав
І коника осідлав,
До й отця послав.
А в мого й отця
Весь двір на помості,
А в мого й отця
Любі-милі гості,
Вони пили, гуляли
Й Іванька згадали,
Що дома нема".

11. Ой, як же було ізпрежди віка

Дуже давня колядка, яка є цікавим зразком так званих космогонічних колядок – обрядових пісень, у яких відбилися язичницькі уявлення про створення світу. Після хрещення Русі у тексті колядки з’явилися християнські персонажи — святі й апостол Петро, однак мотив створення землі з піску предвічного моря є значно давнішим і був присутнім ще у давніх індоєвропейських народів.

Ой, як же було ізпрежди віка,
Ой, дай Бо'!
Ой, як не було неба і землі,
Ой, дай Бо'!
А тільки було синєє море,
Ой, дай Бо'!
На тому морі горіли огні,
Ой, дай Бо'!
Коло тих огнів сиділи святи.
Ой, дай Бо'!
Радять радоньку, кого в море послать.
Ой, дай Бо'!
Ой, пойди, Петро, по море на дно,
Ой, дай Бо'!
Та достань, Петро, жовтого піска,
Ой, дай Бо'!
Та посіємо по всьому світу,
Ой, дай Бо'!
Щоб уродилось небо і земля,
Ой, дай Бо'!
Небо зорями, земля квітами.
Ой, дай Бо'!

12. Сумний Святий вечір (повстанська коляда)

Вірш, написаний у другій половині 40-х років XX століття учасником збройного підпілля ОУН-УПА Михайлом Дяченком, відомим під псевдонімом "Марко Боєслав". Твір Дяченка набув великої популярності на Галичині і перетворився на народну пісню з багатьма текстовими варіантами, яка співається на мотив колядки "Нова радість стала".

Сумний Святий вечір
В сорок шостім році,
По всій Україні,
Плач на кожнім кроці.

Села руйнували,
По тюрмах саджали,
Так московськії катюги
Україну мордували.

В кайдани кували,
Щоб ми їх носили,
Люд невинний тисячами
Заганяли у могили.

Сіли до вечері
мати з діточками,
Замість мали вечеряти
Вмились дрібними сльозами.

Заплакану матір
Діточки питають:
"Мамо, мамо, де наш тато?
З нами чом не вечеряють?"

"Тато наш далеко
В холоднім Сибіру,
Споминає Святий вечір,
Українську нашу віру.

Споминає волю,
Переносить муки,
А його зболіле серце
Плаче від розлуки".

Ісусе наш Боже,
Зглянься Ти над нами,
Дай побачити всіх рідних
За святковими столами!

А в боях померлих,
Наших всіх Героїв,
Прийми, Боже милосердний,
Жити вічно в Царстві Твоїм.

Фото: УНІАН