Святий Миколай, Татусь Різдво та добра відьма: хто дарує дітям подарунки у різних країнах світу

В Україні головним дарувальником подарунків на зимові свята, безперечно, є святий Миколай. Остаточно відвоювавши своє законне місце у радянського Діда Мороза, він дарує дітям подарунки не лише на свій власний день, а й на Різдво та Новий рік.

З американським аналогом святого Миколая Санта-Клаусом українці теж дуже добре знайомі. Однак у культурі інших народів світу є ще багато цікавих персонажів, чия головна функція — приносити подарунки дітям під ялинку, у панчоху або взуття, залишене біля каміна.

Нідерланди та Бельгія

Прямий предок американського Санта-Клауса — Сінтерклаас (нідерландський святий Миколай). У Нідерландах цей персонаж відомий як мінімум із XV століття. Зовні нідерландський святий Миколай дуже схожий на свого українського колегу: у нього розкішна біла борода, і він носить єпископську мантію та митру.

Живе Сінтерклаас зовсім не на півночі, як можна було б подумати, а на півдні. Традиційно вважається, що він приїжджає з Іспанії (в очах середньовічних нідерландців Іспанія була уособленням усіх екзотичних країн світу заразом). Навантажений подарунками корабель Сінтерклааса припливає до Нідерландів та Бельгії в середині листопада. Ступивши на берег, Сінтерклаас пересідає на коня і роз'їжджає містами та селами аж до дня святого Миколая — 6 грудня. Весь цей час ефіри місцевого телебачення забиті сюжетами про те, як він їздить країною та зустрічається з дітьми.

Сінтерклаас має як мінімум одного помічника на ім'я Чорний Піт — мавра або сажотруса, який, власне, і доставляє подарунки в панчоху чи взуття, залишене біля каміна (сам нідерландський святий Миколай по димарях не лазить). Раніше вважалося, що Чорний Піт приносить подарунки лише хорошим дітям, а поганим і неслухняним залишає в панчосі замість подарунка вуглинку або й взагалі запихає неслухняну дитину в мішок і відвозить із собою до Іспанії. На щастя, в цивілізованому світі залякування дітей вже не в моді, тож замість насильницької подорожі в мішку неслухняна дитина отримує подарунки на тих же правах, що й слухняні діти — достатньо лише пообіцяти добре поводитися наступного року.

Як вже говорилося, Сінтерклаас став прообразом американського Санта-Клауса. Легенди про казкового діда (або святого), який дарує дітям подарунки, привезли до Америки голландські переселенці. У 1822 році професор Колумбійського університету Клемент Кларк Мур описав цього казкового старого у своєму вірші "Ніч перед Різдвом". Щоправда, у трактуванні Мура Сінтерклаас став називатися Санта-Клаусом, втратив єпископське вбрання і Чорного Піта, зате обзавівся упряжкою з восьми оленів і почав дарувати подарунки не на день святого Миколая, а на Різдво. Вірш набув неймовірної популярності, і з того часу Санта-Клаус став найвідомішим різдвяним персонажем у світі.

Франція

Французький побратим Сінтерклааса зветься Пер-Ноель (Татусь Різдво). За своїми звичками він ближчий до американського Санта-Клауса: з'являється не на день святого Миколая, а на Різдво, сам проникає до будинку через димар й залишає подарунки у взутті біля каміна. Натомість у нього, як і у Сінтеклааса, є напарник — Пер-Фруаттар (Татусь-із-різкою). Це зле альтер-его добродушного Пер-Ноеля — сварливий стариган із розпатланою бородою, який приносить неслухняним дітям замість подарунків різки. Раніше передбачалося, що з'явившись до неслухняної дитини, Пер-Фруаттар використовує різки за прямим призначенням, але тепер його функція зводиться просто до жартівливого залякування.

У східній Франції та швейцарському районі Юра у доброго Пер-Ноеля є конкурентка — фея на ім'я Тітонька Арі. Це симпатична сивоволоса жінка з юним обличчям, у чепці та довгому плащі. Злих напарників у Тітоньки Арі немає — різдвяні подарунки вона розвозить самостійно, приїжджаючи зі своєї гірської печери на віслючку. Подарунки класичним чином з'являються в заздалегідь виставленому взутті, в яке вважається хорошим тоном покласти у відповідь гостинець для віслючка Тітоньки Арі — морквину або трохи сіна.

Іспанія та Італія

У цих країнах головним днем отримання подарунків традиційно є не день святого Миколая, не Різдво і навіть Новий рік. Іспанські та італійські діти переважно отримують подарунки на свято Богоявлення (7 січня за григоріанським календарем). У цьому є своя логіка: за євангельським переказом, саме на свято Богоявлення до немовляти Ісуса прийшли зі сходу три мудрі волхви (у західній традиції їх зазвичай називають Трьома Царями, або Трьома Королями) і принесли йому дари — золото, ладан і мирру.

Сучасним дітям волхви приносять більш звичайні подарунки — приблизно такі ж самі, які отримують українські діти від святого Миколая. Втім, неслухняні діти у якості подарунка можуть отримати вуглинку (зокрема, в Іспанії роль вуглинки грають смаколики з паленого цукру).

Цікаво, що в Італії подарунки дітям дарують не самі волхви, а їхня супутниця — добра відьма Бефана. Її ім'я походить від італійської назви свята Богоявлення – Epifania. За переказами, коли волхви йшли до Віфлеєму вклонитися немовляті Христові, вони запитали дорогу у старої жінки, яка підмітала поріг своєї хати, і запросили її вирушити у подорож разом. Стара відмовилася, але коли волхви пішли, передумала, кинулася їх шукати, але так і не знайшла. З того часу стара Бефана в ніч на Богоявлення літає на своїй мітлі по всьому світу і залишає подарунки в кожному будинку, де є діти, сподіваючись, що один із подарунків таки потрапить до маленького Ісуса.

На вигляд Бефана дуже схожа на класичну європейську відьму — хіба що, згідно з первісною традицією, у неї не було традиційного "відьомського" ковпака. "Бефана прилітає вночі в дірявих черевиках, в очіпку на римський кшталт — хай живе Бефана!" - співається в одній із італійських дитячих пісень.

Норвегія

У Норвегії роздачею різдвяних подарунків традиційно займаються ніссе — місцеві аналоги домовиків. Існує безліч різноманітних ніссе — домашні ніссе (власне домовики у звичному для нас сенсі), лісові ніссе, корабельні ніссе і навіть церковні ніссе. Окремий різновид цих істот — так звані юленіссе, тобто різдвяні ніссе. Саме вони дарують дітям подарунки на Різдво.

На вигляд юленіссе схожі на гномій варіант Санта-Клауса — маленькі чоловічки з білими бородами, у ковпачках та шубах. Найголовніший юленіссе мешкає в норвезькому селі Фрогн за 36 кілометрів від Осло. Там він має власний будинок, а листи йому можна надсилати на адресу поштового відділення в сусідньому містечку Дрьобак.