Рівнянка стала жертвою трудового рабства у Польщі: анонімна сповідь

Приниження, жахливі умови та неможливість повернутися додому. Так українка згадує свою роботу кухаркою у Польщі. Цю вакансію мешканка Рівного знайшла у соцмережах. Свою історію перебування в чужій країні щоразу згадує з болем. 

На умовах анонімності жінка розповіла "Суспільному", як потрапила у трудове рабство у Польщі. 

Історія українки

Жінка розповіла, що ця історія з нею трапилася до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

— Як ви знайшли цю роботу?

— В 2020 році, переглядаючи Facebook, мене зацікавила пропозиція, робота в Польщі, бо я вже мала досвід сім років, періодично виїжджала за кордон в Німеччину, Польщу для роботи в ресторанах, я працюю кухарем. Довгий час я переписувалася з пані, спілкувалася, відкрила візу і ще два тижні вела перемовини, всі деталі уточнювала. Пані мене настільки запевнила, що я дійсно повелася. 

По приїзду в нас одразу забрали паспорти, це вже насторожило. Як ставили запитання, коли буде паспорт, пані в дуже грубій формі відповідала. На другий день ми побачили, в які умови приїхали. Ті люди, які там уже перебували і не могли ніяк вирватися звідти, тому що там був півтораметровий паркан, скрізь камери. Коли прийняли рішення, що ми будемо змінювати роботу і не будемо в пані працювати — почалися жахливі погрози мені особисто, моїй сім’ї, родині.

— Якими були умови?

— Ми працювали по 18 годин без вихідних. За все були штрафи. Нам раз в неділю давали по 50 злотих на так звані продукти, щоб ми харчувалися. Цих 50 злотих нам мало вистачати на тиждень харчування.

Наше проживання — це окрема історія. У 20 квадратах нас проживало понад 20 людей. Стояли двоярусні ліжка, ліжко біля ліжка. Пройти не можна було, тільки боком. Ми були без зручностей. Наче в полі. Літній душ і все решта — це всі наші зручності. За зайві запитання, які ти ставиш для пані, одразу кара, штрафи виписувалися і нічого більше.

Тоді довелось вживати крайніх заходів — підпоїти її сина для того, щоб викрасти мій паспорт. Коли син приніс паспорт, посеред ночі прийшлося перелазити через півтораметровий паркан, щоб звільнитися. На дорогу гроші здавали всі українці, хто по скільки міг, щоб я змогла доїхати до Варшави.

— Скільки часу ви прожили в таких умовах?

— Два місяці.

— Чи були випадки фізичного насилля?

— Особисто зі мною не було, тільки моральні приниження, погрози, що ми тебе знайдемо з-під землі, ми з тобою розправимося, ми з твоїми рідними розправимося. Але зі слів тих, хто проживав там в помешканні, говорили, що пані Ніна навіть могла чимось вдарити, якщо хтось ставив запитання. Говорили люди, що таке було.

— Чи попереджаєте ви знайомих, які хочуть їхати працювати за кордон?

— Хочеться відверто всіх застерегти ні в якому разі не вестися на ті оголошення, які зараз активно публікуються в соцмережах. Їх є дуже багато, вони всі заманливі. Застерігаю як тільки можу. Всіх знайомих відговорюю, розказую свій приклад.

Нагадаємо, Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило чергове аудіоперехоплення ворога. Військовослужбовець Російської Федерації розповідає своєму товаришу про критичний психологічний стан солдатів.

Також ми писали, як російський військовий розповів своїй дружині про те, як ЗСУ готові до наступу, та про те, як в РФ заборонено вивозити мертвих та поранених "зеків". За словами окупанта, загиблих просто закопують й зазначають як зниклих безвісти.