Христина Дусенюк

Керівник редакції у Львові

У переддень свята Валентина, 14 лютого, українці поділяються на два табори – ті, хто розмірковує, що робитиме з грубим букетом троянд чи кульок і пакетом валентинок – і тих, хто потайки домальовує на картинках-валентинках криві посмішки.

День католицького святого Валентина, який трансформувався в свято закоханих, може стати як радістю - так і подарувати неоднозначні емоції.

Більше ніколи так не робила

Катерина, 27 років, журналістка, акторка, веде блог 100невдалих побачень.

"У 18 років мені особливо хотілося романтики на 14 лютого, але не мала пари. Тому сублімувала ту енергію в роботу. Маленька "районка" (районна газета – ред.) на вісім сторінок стала плацдармом у моєму наступі на "Валентина". Щось нове там востаннє робили ще при Брєжнєву. Традиційні передруковані прес-релізи на першій, привітання на передостанній та рубрика "поминаємо" на звороті -ось і всі фаворити читачів. Тому, випросивши третину шпальти, я увірвалась у цю конкурентну "зарубу". Вирішила робити опитування: одне запитання - шість відповідей від односельців. Ще й з фоточками поряд. Люди люблять читати про себе і пліткувати про знайомих, тому досить швидко моя рубрика вирвалася у лідери, всі починали читати примірник саме з цієї сторінки, що зіграло зі мною злий жарт".

Вона зазначила, що до Дня Валентина її опитування пройшло шість жінок.

"Які подарунки вам зазвичай презентують цього дня?" Відповіді були різними: улюблені квіти, прикраси, каструля з товстими стінками. Кому що. Але одна мені особливо запам'яталась: "Ще до того, як я прокидалась, чоловік йшов на кухню і готував сніданок з моєю улюбленою шарлоткою і чашкою кави. Потім вдягають костюм, а троянду обережно ховав у внутрішню кишеню. І дарував її тільки тоді, коли я все з'їм". Звичайна, мила традиція", - розповіла Катерина.

Дівчина зазначила, що при підготовці матеріалу, вона дозволила собі жахливу річ для людини її професії - змінила пряму мову.

"Оскільки питання було в теперішньому часі, відповідь мала бути теж. Тому замість "готував" я написала "готує", та сама історія з іншими дієсловами. Фатальна помилка. Газета вийшла, на хвилі популярності рубрики, вищезгадану відповідь теж прочитали всі. А потім мені почали дзвонити... Виявилося, що чоловік з квіткою в кишені вісім років, як помер. А жінка - порядна вдова, яку я виставила жінкою у стосунках станом на зараз. Було шалено соромно. Тому зібравши себе в кулак, я купила тортика і пішла вибачатися. Думала, що по канонам комедії, він влетить мені у самісінького писка. Але... вона навіть подякувала. Сказала, що перечитавши в газеті, наче знову пережила ті чарівні ранки. Свята людина, куди тому Валентину. Але з прямою мовою відтоді я дуже обережна", - розповіла Катерина.

Було того варте

Ліка, 19 років - студентка журфаку.

"Захворіла перед Днем святого Валентина, переїхала до хлопця. Він дуже піклувався про мене і мені було дуже сумно, що на свято не зможемо нікуди піти. Побачила в соцмережах, що в KFC - акція – якщо принести їм валентинку, то дають порцію крилець чи наггетсів. Я підхоплююсь, розумію, що от вона - нагода відсвяткувати - і ми рушаємо до великого торгівельного центру. Я буквально не можу йти, кашляю кожен крок. Купуємо в переході валентинки, підписуємо "Любий КФС, вітаємо тебе з Валентином". Віддаємо валентинки – нам дають порцію наггетсів. Я після того хворіла ще тижні півтора – але це було важливо", - поділилась дівчина. 

Подарунок із Парижа

Анна, 29 років - редактор розважального сайту

"Хотіла зробити хлопцю, в якого була шалено закохана, особливий подарунок. Він - Валентин, то готувалась ретельно. Саме була в подорожі Європою і анонсувала "паризький сувенір". Вже все придумала – дізналась, що на Монмартрі малюють картини з фото, приготувала скільки там треба євро – і збиралась гайнути на "вулицю геніїв". Аж раптом повідомили, що тур рушає раніше – вся моя ідея з картиною з Парижа мало не "накрилась мискою". Щоправда, встигла купити паризьку марку – був ще той квест – бо вони там у тютюнових крамничках продаються. Коли сіли в автобус – виявилось, що на сусідніх місцях їдуть студенти-художники. Намалювали мені портрет – із підписом "Париж. 21 століття". Картина була запакована в конверт із паризькою маркою і вручена об"єкту зітхань. Тепер авторка мого паризького малюнка – знана художниця", - розповіла вона. 

Фото зі спини

Роман - 30 років, бізнес-аналітик  

"Мало не розійшовся на день Валентина. Ревнував дівчину до одного її знайомого, якого звали Артур. Вона постійно казала, що товаришує з його сестрою – буцімто фотки в тої красиві. Кілька навіть показувала – напівоголені зі спини. Напередодні Дня Валентина мої підозри стали просто супер сильними. Попросив показати переписку з цим Артуром у соцмережах. Вона впевнено написала у пошуковику "Артур" - і я очам своїм не повірив – у месседжах із якимось незнайомим мужиком повискакували напівголі фотки моєї дівчини. Потім з‘ясувалось, що це фотограф – хотіла зробити мені сюрприз до 14 лютого. А вилізли фото, бо написала фотографу – "хочу такі знімки, як ти робив сестрі "АРТУР"а". З того часу недолюблюю фотографів", - поділився Роман.

Квіти для співробітниць

Олена, 25 років - юристка.

"Працювала із загадковим хлопцем. Ніхто до пуття не знав, чи має він стосунки, після роботи завжди біг додому, ніде не затримувався. 14 лютого приніс на роботу здоровенний дорогий букет троянд і почав роздаровувати по квітці колегам. Потім його "здала" напарниця. Виявилось, що романтичний Андрій закохався на вулиці – побачив дівчину, яка йому настільки сподобалась, що став за нею "сталкерити". Знав, де живе, коли виходить, навіть підслухав, як звуть красуню. 14 лютого примірився подарувати квіти і призначити побачення. Зайшов у той самий будинок в центрі і звернувся до вахтера. Коли описав дівчину мрії – вахтер недвозначно сказав, що квартиру тут знімає її цивільний чоловік. Каже: "Хотів викинути букет просто там у смітник, але вирішив підняти настрій колегам, якщо вже в нього не склалось". Між іншим, так ми й дізнались, що в Андрія "нікого нема", а одна з колег швиденько це виправила", - розповіла Олена. 

Хто би міг подумати, що там бувають блискітки 

Антон, 35 років - системний адміністратор.

"Надумав влаштувати дівчині подарунок на Валентина – станцювати стриптиз. Довго готувався, репетирував рухи. А дівчина в мене була ревнива – жах, спалахувала як сірник. До того ж, ревнувала мене до однієї подруги, яку вважала такою собі "яскравою" - знаєш, з тих, що зелені тіні з блискітками під червону помаду нафарбувати можуть. І від того ще більше бісилась. Тож настав час "Ч", я вдягнув "святкову білизну", зібрав всю свою артистичність і затанцював. І все йшло ніби нічого – поки не почув страшний вопль і відбірні образи на мою адресу. Не розуміючи, що відбувається – я почав рухатись до виходу з кімнати. Дівчина бігла за мною, кричала щось якраз про тіні з блискітками і дуже …ну дуже сильно плакала. Розібрати вдалось лише 3 слова: "Блискітка на спідньому". Коли я добрався (живий) до ванної і оглянув свій "костюм", то виявилось, що дійсно на мені є кілька великих зелених "блістяшек", які я запросто міг би "записати в атмосферний образ", але було вже пізно. Причому я сам відверто не розумів, звідки вони на мені взялись. Коли кохана втомилась лютувати – я вибрався з ванної і зазирнув у кімнату. Трохи перелякався, бо вона дивилась в одну точку на стелі, не рухалась, а потім втупилась дивним поглядом у мене. Коли я глянув на стелю, то мало не здурів. На люстрі розгойдувались ялинкові іграшки, які ми почепили на Новий рік. Було там і кілька сніжинок, щедро всипаних величезними зеленими і рожевими блискітками. Тоді це була найкраща помилка в наших стосунках, ми сміялись і раділи, що все надумане", - сказав він.

Попросив маму

Марк, 19 років - вчиться на програміста. 

"Неприємність спіткала на Валентина класі в 6. Тоді кохання було фанатичне - до гробу, а наші батьки дружили. Ця дівчина притарабанила в школу просто гігантську валентинку – десь 50 на 40 сантиметрів. На величезному серці ще були маленькі сердечки. Подарувала мені мега круту машинку на радіоуправлінні, шоколадку... І всі погляди клас звернув до мене – який же подарунок тоді їй подарую я. А я витяг з сумки маленьку "валентиночку", яку купив в АТБ (точніше маму попросив купити) і шоколадку маленьку. Потім соромно було в очі однокласникам дивитись, бо всі знали, як я за шалено велику валентинку "віддячив". Тепер з дівчиною домовляємоь - хто що даруватиме. Але все ще відкритий на приємні несподіванки", - поділився Марк. 

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися