Чим фарбували волосся в СРСР

У Радянському Союзі в дефіциті було практично все: від продуктів харчування до засобів по догляду. При тому, що гроші були, а товарів не було, жінки завжди прагнули себе хоч якось прикрасити і для цього "в бій" йшло практично все.

"Сайт про СРСР" нагадав моторошні часи і те, як жінки у пошуках краси "знущалися" над своїм волоссям.

Читайте також: Як в СРСР експлуатували людей і чому брехали про реальні зарплати

Крім "Ленінградської туші" і блакитних тіней, особливу увагу приділяли волоссю: сучасна зачіска і відхід від натурального кольору за допомогою фарбування.

З 1954 року з СРСР вперше в країну стали ввозити журнали іноземної моди та імпортну косметику, а підглядаючи за знаменитостями жінки прагнули подібні образи "приміряти" на себе. Уже в "60-ті" в розпорядженні модниць була хна і басма, які використовували для фарбування темного волосся.

Як фарбувалися блондинки

Щоб знебарвити волосся, жінки використовували розчин перекису водню. Дуже часто вони отримували ефект, далекий від бажаного і пересушували волосся.

У 70-х роках з'явилися фарби для волосся радянської легкої промисловості, але їхня кількість була обмежена, а якість - бажала кращого. Методом "проб і помилок" жінки брали перекис водню і гідроперит. Наносячи ці речовини на волосся, домагалися їх освітлення (навіть з ефектом мелірування).

Ще один "рецепт" знебарвлення - розчин мила і 32 % перекису в таблетках. Обробка таким складом давала досить цікавий тон. Полоскали при цьому волосся відваром трав ромашки, лушпиння цибулі, кори верби і квітами липи.

Як перетворювалися на брюнеток

Хна і басма давали різний колір волосся: від яскраво рудого – до майже чорного. Кашку з суміші фарб наносили на волосся і залишали для бажаного результату. Для полоскання використовували міцну каву, чорний чай і шкірку волоського горіха. Таким чином "закріплювали" колір, який тримався не так вже й довго.

Вся правда про СРСР, яку приховували

• Життя радянських дітей була просякнута муштрою і казармою. Їх з ранніх років привчали читати пропагандистські книги, ходити строєм під барабан,підкорятися "старшинству" і не ставити зайвих питань.
• Практично у кожної дитини є улюблена іграшка, яка запам'ятовується на все життя. Це може бути улюблена машинка або плюшевий ведмедик, або зовсім інша іграшка. У Радянському Союзі асортимент іграшок був не дуже багатим, однак деякі екземпляри вражали своїм моторошним виглядом.
• Методи лікування зубів за часів СРСР досі викликають важкі спогади у пацієнтів. Вони породили кілька поколінь дентофобов - людей, які бояться стоматологічного лікування.
• Громадянин СРСР беззаперечно пригадає бурхливі часи, коли дефіцит практично на всі товари змушував людей купувати необхідне на святковий стіл або в подарунок мало не за пів року.