Секонд-хенди захоплюють ринок одягу

Бути екологічно свідомим та мати свій унікальний стиль — ці два фактори надають шаленої популярності секонд-хендам у XXI столітті. З появою нового покоління — зумерів (Gen Z) — магазини вживаного одягу стали справжнім трендом, який активно витісняє швидку моду. Про те, як секонд-хенди захоплюють ринок пише декан Школи модного бізнесу ISEM Університету Наварри Тереза Садаба. Оригінал статті опубліковано на the Conversation, переклад підготували Новини.LIVE.

Ринки секонд-хенду зростають (і навіть Zara приєдналася до цієї тенденції)

Кілька тижнів тому Zara, іспанська мережа магазинів модного одягу по всьому світу, оголосила про вихід на ринок секонд-хенду. Завдяки пілотному тестуванню у Великій Британії через платформу Zara Pre-Owned мережа запропонує можливість перепродати одяг Zara, відремонтувати його або пожертвувати вживаний одяг будь-якого сезону до Червоного Хреста.

Ця ініціатива є частиною кроків, які Inditex, материнська компанія, робить у сфері сталого розвитку. Вона бачить, що швидка мода виходить на ринок секонд-хенду, який зараз переживає золотий вік у багатьох країнах.

Ринок зростає

Торгівля секонд-хендом зростала у XVIII-XIX століттях, але у XX ст. зазнала занепаду та стигматизації. Зараз вона повертається.

У Сполучених Штатах, за оцінками ThredUp — одного з гігантів у цьому секторі — світовий ринок секонд-хенду зросте на 24% у 2022 році і подвоїться в обсязі до 82 мільярдів доларів до 2026.

У випадку з товарами розкоші, зростання ринку секонд-хенду вартістю 24 мільярди доларів США відбувається в чотири рази швидше, ніж первинного ринку (12% проти 3%).

Це зростання не зовсім пов'язане з економічною кризою та підвищенням цінової свідомості серед споживачів. Відбувається щось набагато складніше.

Мінімалізм

У Сполучених Штатах мінімалізм став новим стилем життя. Люди прагнуть купувати менше і бути більш креативними, коли справа доходить до того, що вони обирають. Справа не в тому, що споживачі дивляться на вартість, бо хочуть заощадити, а в тому, що ціна виробу (скільки коштує товар — об'єктивне питання) сама по собі, і його цінність (те, що покупець приписує йому — суб'єктивне питання) є для них важливими деталями і можуть бути визначними у рішенні.

Ідея переробляти одяг або ремонтувати його, щоб дати йому нове життя, являє собою зміну менталітету та ставлення, особливо на такому гіперспоживчому ринку, як північноамериканський.

Деякі бренди змогли спрямувати цю революцію в споживчих цінностях на те, щоб стати еталоном сталого розвитку. Наприклад, компанія Patagonia, що виробляє одяг для активного відпочинку, раніше жертвувала 1% свого прибутку щороку, а нещодавно оголосила про пожертвування всього свого бренду на боротьбу зі зміною клімату. Для споживачів-мінімалістів соціальний та екологічний вплив є важливою змінною при покупці.

Гра для покоління Z

Але для багатьох покупців секонд-хенд — це ще й розвага. Їм подобається переглядати одяг і шукати вигідні пропозиції. Особливо це стосується наймолодших покупців, для яких шопінг здається розвагою з елементами азарту.

У тому ж звіті ThredUp йдеться про те, що 62% міленіалів і споживачів покоління Z шукають вживані товари, а не нові.

У цьому випадку ігрова складова поєднується з іншими цінностями, які зараз на підйомі серед підлітків: автентичність або пошук власного стилю. Також у цьому контексті для деяких дописувачів ностальгія постає як фактор, пов'язаний із секонд-хендом.

Натхненні естетикою, відродженою такими серіалами, як "Дивні дива", молоді люди відчувають ностальгію за часами, які вони навіть не переживали.

Бізнес-моделі секонд-хенду

Цифровий світ призвів до появи найрізноманітніших моделей взаємодії та обміну між людьми за допомогою платформ перепродажу, таких як Wallapop, Etsy, Vinted і Mercari. Навіть Facebook запустив власну платформу для перепродажу у 2016 році.

Усі вони створили економіку співпраці, де споживач стає продавцем і вступає в ланцюг, в якому він також може отримувати прибуток.

Не дивно, що бренди відреагували на це явище створенням власних порталів. Таким чином, вони можуть краще контролювати продукт, що піддається постійній девальвації, а також використовувати цей тренд.

З іншого боку, на ринку секонд-хенду домінують великі роздрібні мережі, такі як Walmart, що має власний відділ секонд-хенду.

Існують також магазини з різними моделями роботи. Деякі магазини секонд-хенду є неприбутковими, покладаються на пожертви і мають благодійну мету. Goodwill Industries, найбільше таке підприємство в США, має понад 3300 фізичних магазинів і 120 000 працівників. Нещодавно вона запустила платформу онлайн-продажів.

Існують також вінтажні магазини, де дефіцит і ексклюзивність виробів з іншої епохи (під вінтажем зараз розуміють моду 20-го століття) спонукає покупців платити навіть більше за те, щоб знайти знакову річ для свого гардеробу.

Деякі спеціалізовані ніші базуються на "терміні придатності" одягу або зміні розмірів серед споживачів. Це означає, що власник не зможе носити цей одяг протягом тривалого часу. Це має сенс, коли йдеться про дитячий одяг — один з найбільш конкурентних сегментів у цій галузі.

Крім того, є й інші типи магазинів, які встановлюють ціну на основі часу перебування одягу в магазині, або які, як правило, продають одяг, придбаний на розпродажах в інших магазинах.

Виклики секонд-хенду

З поширенням таких бізнес-моделей та зростанням ринку виникли певні проблеми з інвентаризацією та нестачею складських приміщень.

На ринку секонд-хенду операційні питання непрості: потрібно багато людей, щоб сортувати одяг, який надходить до магазину (не весь він у хорошому стані для перепродажу). Нещодавно газета The New York Times попередила про погіршення якості товарів, що продаються в секонд-хендах.

Інше питання — що відбувається з одягом, який не продається на цьому ринку. Багато з речей потрапляє на закордонні ринки і, навіть якщо вони походять з пожертв, іноді потрапляють у комерційний обіг.

Навіть з цими проблемами, які ще потрібно вирішити, ринок секонд-хенду, здається, є тенденцією, якої слід дотримуватися, якщо ми хочемо задовольнити нові споживчі прагнення. Адже сьогодні також модно носити вживані речі.

Тереза Садаба, декан Школи модного бізнесу ISEM, Університет Наварри